На сьогоднішній день взаємини німецького та українського народів у сферах дипломатії, економіки та культури набувають високого значення. Україна крокує у сторону прискореної європейської інтеграції. Німеччина ж відіграє провідну роль у західноєвропейських відносинах та посідає важливе місце у Європейському союзі.
Деякі стверджують, що менталітет – це незмінна константа, закарбована столітньою історією та передається з молоком матері, інші притримуються думки, що його можна змінити, проте на це потрібне не одне десятиліття.
Сьогодні я хотіла б поділитися з вами, мої дорогі читачі, своєю суб’єктивною думкою після майже 3 років життя у Німеччині. Розповім вам про певні особливості українського та німецького менталітетів.
Time-менеджмент та бюрократія
Німці відомі своєю бюрократією та порядком на весь світ. Чи то похід у ресторан, чи то прийом до лікаря потрібно продумувати за декілька тижнів або місяців наперед.
Для українців такий ритм незвичний та інколи навіть здається чудернацьким. Так, наприклад, в нас деякі магазини відкриті 24/7, як і більшість аптек, а до будь-якого лікаря можна без проблем записатися на прийом на завтра, а то й на сьогодні, якщо ситуація критична. Банківська система також не відстає у швидкості. Тут за один день можна оформити та отримати вже готову банківську картку з доступом до онлайн банкінгу.
Українці не звикли планувати своє життя на 6 місяців чи рік наперед. Через активний ритм буття та можливості отримати будь-які послуги у короткий строк, в організації таких речей немає потреб. Тож наші люди досить нетерпляче відносяться до паперових справ у Німеччині.
Формальність
У Німеччині прийнято звертатися до людини за прізвищем з додаванням титула, поки не буде дано дозволу перейти на ім’я. Це вважається знаком поваги. До більшості колег, старших за віком та посадою, можна також звертатися на «ти», навіть до деяких керівників. Ця невимушеність тут вважається нормою.
В Україні ж навпаки – підлеглий зобов’язаний звертатися на «Ви» до людини вище за статусом у будь-якому випадку. Виключенням може стати, якщо колеги майже одного віку або людина сама повідомила про перехід на «ти». Також в українському етикеті існує правило, що з 14 років до підлітка повинні звертатися на «Ви». В учбових закладах та інших освітніх установах приділяють цьому особливу увагу. Навіть у деяких сім’ях на заході Україні діти звертаються до своїх батьків на «Ви», виказуючи таким чином пошану.
Для мене, як українки, було важко звикнути до деякої фамільярності у німецькій культурі. Інколи так і кортить сказати «Ви». Хоча я знайшла найоптимальніший варіант звертатися у листах до начальника на «Ти» з великої літери, аби хоч так показати свою повагу до нього.
Їжа та свята
За своїми спостереженням можу зазначити, що більшість моїх колег німців майже не готують та купують напівфабрикати або готову їжу. Це також відображається на святкуванні день народжень та традиційних свят. Зазвичай у таких випадках купується заморожена їжа або замовляється доставка, чи відмічаються у ресторані.
Незважаючи на активний ритм життя, українці все ж таки надають перевагу домашній їжі. Звичайно є ті, хто купує готові страви, проте такий відсоток невеликий. Аналогічна ситуація стається під час свят. Більшість родин зберігають традиційне приготування домашньої пасхи та куті, або ж усією родиною нарізають салат олів’є до Нового року. Приготування страв стало невід’ємною традицією та своєрідним зачином до святкування.
Фінансовий підхід до святкування дня народження також має суттєві відмінності. У Німеччині кожен гість зазвичай сам оплачує свою частину рахунку або робить внесок у загальні витрати. Натомість в Україні всі витрати бере на себе іменинник, частуючи гостей за власний кошт.
Сортування сміття
Забезпечення чистоти навколишнього середовища – це ще одна прерогатива відповідальних жителів Республіки Німеччини. Тут важливу роль відіграє сортування сміття, що поділяється на 6 категорій: пластик, скло, папір, природні відходи, одяг та побутові відходи. Також окремо здаються електричні прилади у спеціальні пункти прийому або супермаркети.
На жаль, в Україні немає чіткого поділу. Зазвичай розділяється папір, скляні та пластикові пляшки. Тож українцям варто взяти хороший приклад. Від себе можу виказати лише величезну подяку німецькому уряду за лагідне та охайне ставлення до збереження природи.
Мовні особливості та культурні вирази
У німецькій мові за підрахунками словника Duden від 300 до 500 тисяч слів. Німці активно використовують у повсякденному житті сталі вирази, ідіоми, прислів’я та фразеологізми. Деякі слова мають переносне значення. Наприклад, слово «Drachenfutter» у прямому сенсі перекладається як «їжа для дракона», але його значення — «задобрення жінки після сварки». Цей термін використовується німецькими чоловіками для позначення звичаю дарувати своїм дружинам невеликі подарунки (цукерки, квіти, парфуми) після сварки через дрібну провину.
Інші ж слова в німецькій мові формуються логічно, маючи спільний корінь. Наприклад, від слова «Hose» (штани) походять такі похідні, як «kurze Hose» (шорти), «Kniehose» (бриджі), «Strumpfhose» (колготки) та «Unterhose» (труси).
Сучасна українська мова налічує приблизно 250-300 тисяч слів. Вона також багата на самобутні вирази. Деякі з них мають схожість із німецькими. Наприклад, «Яблуко від яблуні недалеко падає» (Der Apfel fällt nicht weit vom Stamm) або вираз закоханої людини, яка має «метелики в животі» (Schmetterlinge im Bauch).
Податки на церкву і дощ
Система оподаткування в Німеччині досить складна та суттєво відрізняється від української. Усі платники податків належать до певного податкового класу, що визначає розмір відрахувань із їхньої зарплати. Окрім стандартних податків, тут існує й церковний податок, який сплачується окремо. Цікаво, що в деяких регіонах громадяни також зобов’язані оплачувати так званий «податок на дощ» — внесок за обслуговування зливної каналізації.
Українська система оподаткування набагато легше у вирахуванні. Деякі зміни були введені з початком війни. Так, станом на 2025 рік відсоток вирахування з доходів фізичних осіб складає 18%, єдиний соціальний внесок (ЄСВ) складає 22% та військовий збір – 5%.
Європейські цінності та третя стать
У Німеччині вже давно тривають активні дискусії щодо гендерної ідентичності та рівноправ’я ЛГБТ-спільноти. Тут відкрито обговорюють питання расової та гендерної дискримінації, захищаючи власні погляди. Третю стать офіційно визнали на законодавчому рівні у 2018 році. Під час заповнення анкет на роботу, навчання або навіть під час візиту до лікаря можна побачити вибір із трьох варіантів: w/m/d (жіноча/чоловіча/небінарна).
Українське суспільство поступово рухається у напрямку прийняття гендерної ідентичності, але поки що подібні теми обговорюються досить обережно. У нас також відбуваються прайди та ЛГБТ-паради. На підтримку спільноти також пофарбували у кольори веселки одну з головних історичних пам’яток у Києві, Арку Дружби народів.
Така відкритість німецького суспільства до подолання стереотипів викликає в мене лише повагу. Я переконана, що кожна людина має право знайти себе, віднайти свою індивідуальність і не боятися її проявляти. Незалежно від кольору шкіри, релігії, статі чи будь-яких інших характеристик, усі ми є рівними перед законом, Богом і суспільством.
Вищезазначені пункти — лише вершина айсберга відмінностей, які одразу привертають увагу. Цей список можна продовжувати нескінченно. Наприклад, варто згадати німецьку систему штрафів, «День тиші» щонеділі чи обов’язкове медичне страхування. Водночас в Україні яскраво виділяється розвинена б’юті-індустрія, ресторанний бізнес і наше панібратство.
Культура — це живий і динамічний процес, у якому кожен із нас залишає свій унікальний слід, зводячи нові мости порозуміння між народами. Тож черпаймо найкраще з кожної культури та разом робімо наше життя і життя оточуючих кращим!
У коментарях пишіть, що Вам ще спало на думку? Чим ще можна доповнити цей список?
