Остання зустріч між Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським відбулася 28 лютого 2025 року. Лідери України та Америки зібралися у Білому домі задля підписання запланованої угоди щодо мінеральних ресурсів, проте закінчили найскандальнішою суперечкою за всю історію. Це поставило під загрозу як подальші дипломатичні зв’язки між країнами, так і можливу відміну військової допомоги з боку США.
Даний конфлікт викликав занепокоєння серед багатьох лідерів європейських держав. Політики активно висловили підтримку Україні та засудили поведінку Трампа. Незважаючи на це, більшість наполягають на примиренні Президентів США та України, адже Америка відіграє провідну роль у припиненні російсько-української війни.
Я зібрала для вас, мої дорогі читачі, найактуальнішу інформацію на сьогоднішній день із фактами, цитатами та повним розбором ситуації. Про передумови підписання договору щодо мінеральних ресурсів розповіла у статті раніше:
Реакція світових лідерів на конфлікт
Після зустрічі на підвищених тонах Трамп та віцепрезидент США Джей Ді Венс назвали Зеленського невдячним і попросили негайно залишити Білий дім. Ця інформація викликала шквал критики зі сторони європейських лідерів.
Більшість лідерів висловили свою підтримку на просторах мережі Х. Так, Канцлер Німеччини Олаф Шольц написав:
“Ніхто не хоче миру сильніше за громадян України. Тому ми всі разом шукаємо шлях до надійного та справедливого світу. Україна може покластися на Німеччину та Європу.”
Наступник Шольца на посаді голови німецького уряду Фрідріх Мерц також підтримав Зеленського:
“Шановний Володимире Зеленський, ми стоїмо разом з Україною в добрі та випробувальні часи. Ми ніколи не повинні плутати агресора і жертву в цій страшній війні.”
Глава МЗС Данії Ларс Локке Расмуссен опублікував на своїй сторінці Х:
“Щойно розмовляв з моїм українським другом і колегою Андрієм Сибігою після принизливого поводження з його президентом у Білому домі. Наголосив на незмінній підтримці Данією тривалого та справедливого миру. Слава Україні.”
Президент Франції Еммануель Макрон також прокоментував своє відношення до ситуації:
“Є агресор: Росія.
Є жертва: Україна.
Ми були праві, коли три роки тому допомогли Україні і наклали санкції на Росію – і продовжуємо це робити.
Під “ми” я маю на увазі американців, європейців, канадців, японців та багатьох інших.
Дякую всім, хто допомагав і продовжує це робити. І повага тим, хто бореться від самого початку – тому що вони борються за свою гідність, свою незалежність, своїх дітей і безпеку Європи.”
Із заявами на підтримку Зеленського та України виступили також Канада, Австралія, Нідерланди, Чехія, Латвія, Литва, Естонія, Молдова та лідери інших країн.
Натомість представники російської влади із посмішкою сприйняли жорсткий прийом, наданий Трампом та Венсом президентові України. Колишній президент росії Дмитро Медведєв назвав Зеленського “нахабною свинею”, яка отримала “належний ляпас в Овальному кабінеті.”
Що ж спричинило таку бурхливу реакцію світових лідерів?
Психологічні аспекти під час дипломатичної розмови
Дипломатичні переговори – це не лише політична дискусія, а й психологічна поведінка співрозмовників. Під час останньої зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа ми стали свідками не просто дипломатичних суперечок, а й використання агресивних маніпулятивних тактик, які можна охарактеризувати як аб’юз, газлайтинг і примус. Досліджуючи психологічні прийоми, які застосовували Трамп та його оточення, стає очевидним, що ці переговори були побудовані не на рівноправному діалозі, а на нав’язуванні домінантної позиції з боку американського лідера.
1. Звинувачення жертви у її становищі
Трамп звинуватив Зеленського в тому, що він сам дозволив собі опинитися в поганому становищі. Це класична маніпулятивна техніка, що знімає відповідальність із того, хто контролює ситуацію, і перекладає її на жертву. Так агресор намагається довести, що жертва сама винна у своїх негараздах. У цьому випадку Трамп намагався змусити Зеленського відчути відповідальність за російську агресію та військову підтримку США, замість того щоб визнавати зовнішні обставини.
2. Тиск та примус до подяки
Віце-президент США Дж. Д. Ванс заявив, що Зеленський недостатньо вдячний за допомогу, надану США. Трамп додав:
“Ми на межі третьої світової війни, ви не можете з цим гратися. Ви виявляєте неповагу до нашої країни. Ваша країна в біді, ви повинні бути вдячними, у вас немає карт на руках.”
Це класичний приклад примусу до подяки, коли одна сторона використовує почуття провини й тисне на співрозмовника, щоб отримати емоційну поступку.
3. Знецінення
Під час переговорів Трамп неодноразово наголошував на тому, що Україна без допомоги США нічого не варта, а Зеленський має погоджуватися на всі його вимоги. Таке знецінення є жорстким психологічним прийомом, коли співрозмовника змушують сумніватися у власній значущості та досягненнях. У цьому випадку він прагнув створити відчуття, що Україна не має сили й можливостей приймати самостійні рішення, що недоречно з точки зору міжнародної дипломатії.
4. Тактика домінування
Ще один прийом, який активно використовував Трамп, — це переривання й агресивна демонстрація власної влади. Він прямо заявив Зеленському:
“Ні, ні, ви не в тому положенні, щоб нам диктувати.”
Даний авторитарний прийом спрямований на створення нерівноправної ситуації, у якій один із співрозмовників нав’язує свою волю іншому та не дає можливості висловитися.
5. Насмішки щодо зовнішнього вигляду
Ще одним тривожним моментом став епізод із зауваженнями щодо зовнішнього вигляду Зеленського. Журналіст запитав:
“Де ваш костюм? Чому ви не вдягли костюм?”
Після цього Трамп додав:
“Деякі американці незадоволені тим, що ви не поважаєте офіційний стиль.”
Ця тактика також є частиною маніпуляції, спрямованої на приниження опонента. Цікаво, що з лідерами інших країн, які приходили у традиційному національному вбранні, таких насмішок не виникало. Це свідчить про упереджене ставлення й спробу створити негативний імідж українського президента.
Позиція Зеленського та роль Європи
Я вважаю, що реакція Володимира Зеленського на обставини була цілком адекватною для людини зі здоровою та стабільною самооцінкою. Його рішення залишити переговори не є ознакою неповаги до США чи їхнього уряду, а демонструє те, що як лідер України він не сприймає зневажливого ставлення до себе та свого народу. Зеленський прилетів для підписання вигідної угоди не лише для України, а й для США, проте адміністрація Трампа перетворила переговори на спектакль.
Цей політичний цирк, влаштований Трампом та його оточенням, показує, що для них найважливіше — це гроші та підпорядкування їхній волі. Ігноруючи дипломатичний етикет, міжнародне право та повагу до лідера іншої країни, Трамп продемонстрував своє справжнє обличчя. Якщо ж лідер країни намагається відстояти свої кордони та не піддається маніпуляціям, як це зробив Зеленський, то його автоматично роблять “винним” у всьому.
Лідери Європейського Союзу нині намагаються дипломатично врегулювати напруженість між США та Україною. Проте ЄС має серйозно переоцінити політичне становище і зрозуміти, що залежність від США може бути небезпечною. Членам НАТО варто позбутися ілюзій щодо безумовної підтримки з боку американського уряду й сфокусуватися на посиленні власної обороноздатності та військового потенціалу для захисту себе та своїх партнерів.
