Жорстке вторгнення росії на територію України зумовило за собою масу економічних, політичних, соціальних та правових проблем. Війна стала викликом світових лідерів, які вимушені пристосовуватися до нових умов та корегувати актуальну ситуацію в країнах. Вже помітні незворотні наслідки військового конфлікту, що призвів до загострення економічної кризи у всьому світі.
Сьогодні, на третю річницю війни в Україні, я підготувала для вас, дорогі читачі мого блогу, актуальну інформацію з конкретними цифрами та статистиками про те, як війна в одній країні може змінити глобальний порядок. Жодна людина не залишиться за обрієм, це торкнеться кожного.
Продовольчий сектор
Україна відома на весь світ своїми родючими землями та вважається «Житницею Європи». До війни 55% території використовувалися для землеробства. Це дало змогу країні зарекомендувати себе на міжнародному ринку та увійти в ТОП-10 країн-експортерів. Частка експорту соняшникової олії складала близько 40%, соняшникового насіння – 27%, ячменю – 5%, пшениці – 3%, рапсового насіння – 3%, кукурудзи – 2%.
Після початку повномасштабної війни в Украї зменшилась можливість експорту зерна, як наслідок – світ опинився у продовольчій кризі, а деяким країнам навіть загрожує голод. Так, наприклад, у Німеччині за аналізом Федерального статистичного управління, у березні 2022 року ціни на імпортне зерно зросли на 53,6%. Імпортна пшениця та ячмінь подорожчали на 65,3%, а кукурудза підскочила на 34,7% .
Деякі провідні країни вже у пошуках заміни українського зерна, проте варіантів небагато. Про це повідомило агентство Bloomberg:
“Війна в Україні вже спонукає компанії шукати альтернативи соняшниковій олії, і цей зсув у торгових потоках, ймовірно, також включатиме кукурудзу, яка в основному використовується як корм для тварин. Українська не ГМ кукурудза становить близько половини імпорту ЄС. За даними Центру з безпеки харчових продуктів, 92% кукурудзи в США є ГМ, з аналогічними рівнями в Бразилії”.
Київська школа економіки провела дослідження і виявила, що понад 400 млн людей у всьому світі залежать від поставок українського зерна. Країни Близького Сходу та Північної Африки також є основними покупцями пшениці та кукурудзи з України. Частка недоїдання та страждання від гострого голоду в цих країнах в останні роки виросла до критичного рівня. На межі вимирання від нестачі продуктів харчування опинилися в Індонезії 19,4 мільйона людей, у Бангладеші 11 мільйонів, у Ефіопії – 5,9 мільйонів, у Лівії – 699 тисяч.
Сектор економіки та фінансів
Економічні наслідки російської агресії також відчутні на глобальному рівні. Постійна військова та фінансова підтримка, а також масовий наплив біженців з України пришвидшив всюди падіння ВВП. Міжнародний валютний фонд передбачає «історично слабке зростання» глобальної економіки в умовах продовження війни. У 2023 року із сумною заявою виступила у Вашингтоні директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва.
“Глобальне зростання у 2022 році впало майже вдвічі – з 6,1% до 3,4%. І це уповільнення триватиме нинішнього року”.
Світовий економічний форум (WEF) оприлюднив не оптимістичні прогнози, посилаючись на опитування 1500 економістів та експертів. WEF пророкує темпи зростання світового ВВП у 2025-му на на 3,3%. Деяким країнам вдається стабілізувати ситуацію в країні та відновити колишні показники, проте, через тривалу війну в Україні, на це потрібні ще десятиліття.
Сектор права
В умовах збройного конфлікту права людини опинилися під загрозою: страждає цивільне населення, руйнується інфраструктура, ігноруються елементарні норми Міжнародного гуманітарного права зі сторони росії. Тому, коли право на життя, безпеку і гідність стає розкішшю, захист людських цінностей має бути найважливішим завданням держави, суспільства й кожного з нас.
У Києві 25-26 травня 2024 року відбулась зустріч від Центру громадянських свобод, де підняли питання стосовно кількості жертв та протиправних дій зі сторони російської федерації. Правозахисниця Ольга Саленко повідомила:
“Згідно з даними офісу Генерального прокурора, станом на 2 травня зафіксовано близько 130 000 злочинів агресії та воєнних злочинів. Найбільша кількість — воєнних, які кваліфікуються за статтею 438 Кримінального кодексу України”.
Регулярні етнічні чистки, масові депортації меншин із захоплених територій, терор цивільного населення та геноцид українського народу, здійснені росією, повинні отримати справедливе покарання. За ці жорстокі злочини має бути створений Міжнародний трибунал щодо росії, а всі, хто віддавав і виконував протиправні накази, повинні бути притягнуті до відповідальності.
Захист прав і свобод людини – це основа безпеки для цивільного населення будь-якої країни. Лише своєчасне покарання може гарантувати, що подібні злочини не повторяться в майбутньому.
Війна в Україні висвітлила глобальні проблеми світового порядку, які не можна ігнорувати. За три роки завдяки підтримці Європи, США, Канади, Великої Британії, Швейцарії та інших союзників Україна продовжує боротися за свої кордони, демократію та незалежність, зберігати культуру й національну ідентичність. Вже пролито багато крові не просто за територію, а за право бути вільними, за свободу, за культурну ідентичність та традиційні цінності українського народу.
Ми щиро вдячні всім, хто підтримує Україну: за зброю, фінансову допомогу, гостинність, людяність, розуміння та щедрість. За те, що даєте нам не лише ресурси, а й можливість жити, навчатися, працювати й розвиватися. Ця війна зробила нас сильнішими, згуртувала нас і довела: тільки разом ми здатні здолати будь-якого ворога!
Слава Україні!
