Це сталося о п’ятій ранку 24 лютого 2022 року. Тоді бабуся увірвалася до моєї кімнати з криками:
Аня, прокидайся! Війна почалася!
Спочатку я подумала, що це якийсь жарт. Яка війна може бути у XXI столітті? Я не хотіла в це вірити, але буквально за кілька хвилин почула вибух недалеко від дому. У той момент я відчула, як моє серце стиснулося, а тіло огорнув невидимий холод, ніби мене занурили в крижану воду. Напевно, я ніколи не забуду це відчуття страху й невідомості.
Неподалік від нас знаходився аеропорт «Київ», і більшість ракет влучали саме туди. Адже це «військовий об’єкт», де, за версією росіян, мали перебувати неонаціоналісти, які насправді ніколи не існували. Як на мене, це дуже дурний спосіб виправдовувати вбивства людей під маскою «визволителів» від чогось незрозумілого.
Під час другого вибуху, який, як мені здалося, пролунав ще ближче, я почала усвідомлювати, що це не жарт, а найсправжнісінька війна
Першe, що мені тоді спало на думку:
О ні, тільки не це! Сьогодні ж мій другий робочий день на роботі моєї мрії! Як таке могло статися?
Так-так, я знайшла роботу SMM-спеціалісткою у великій архітектурній компанії з чудовою заробітною платою та можливістю подорожувати країною. Для мене починався новий етап у житті, адже до цього я лише підробляла як студентка. Тепер у мене з’явилася перша повноцінна робота, і більше не потрібно було думати про завдання в університеті чи підготовку до іспитів.
Буквально за один день усе моє життя кардинально змінилося. Мій перший робочий день, 23 лютого 2022 року, підняв мене до небес, а наступний же відкрив для мене ворота в пекло…